Киевская международная телерадиоярмарка
Киевская международная телерадиоярмарка
Главный форум профессионалов медиаиндустрии Украины
События

МІФИ І РЕАЛІЇ ТЕЛЕРАДІОЕФІРУ

Автор: Мащенко Іван Гаврилович
(-К.: ДП Агентство ТРК / Телерадіокур’єр. -288с., іл. 2001) ISBN 966-95959-0-8

► 7,00 грн

  • Про Автора
  • Зміст книги


Мащенко Іван Гаврилович
(біографічна довідка)
Народився 24 листопада 1938 р. (с. Микольське Вільнянського району Запорізької області). Українець. Батько Гаврило Павлович (1910-1996 р.р.) – слюсар вагонного депо; мати Клавдія Гаврилівна (1914-1996 р.р.) – домогосподарка; дружина Тетяна Йосипівна (1941 р.) – вчителька; син Олег (1965 р.) – тележурналіст, спец. кор., Національна телекомпанія України; син Олексій (1973 р.) – хірург, Центральна лікарня швидкої допомоги. Освіта: Кримський державний педагогічний інститут (нині – Національний Таврійський університет), історико-філологічний факультет, спеціальність – українська філологія й історія (1955-1960 р.р.); ВПШ при ЦК КПУ, відділення телебачення, спеціальність – тележурналістика (1964-1966 р.р.).
Трудовий шлях: 01-10.1960 – літературний співробітник редакції обласної молодіжної газети “Кримський комсомолець”; 10.1960-07.1963 – служба в армії; 08.1963-08.1964 – редактор, старший редактор Кримського обласного комітету з радіомовлення і телебачення; 09.1964-08.1966 – слухач відділення телебачення Вищої партійної школи при ЦК КПУ; 09.1966-04.1967 – власний кореспондент газети “Курортная газета” (м. Ялта), зав.відділом газети “Кримський комсомолець”; 04.1967–03.1975 – директор Запорізької студії телебачення, заступник голови Запорізького обласного комітету по телебаченню і радіомовленню; 03.1975-08.1983 і 08.1985-08.1991 – генеральний директор Дирекції програм Українського республіканського телебачення; 08.1983-08.1985 – заступник директора Радіо-телеграфного агентства України (ТАРС-РАТАУ); 08.1991-02.1995 – проректор Укртелерадіоінституту; 02.1995-06.1997 – перший віце-президент Національної телекомпанії України; 06.1997-03.1999 – заступник Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України; 12.1994–06.1999 - член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Державний службовець 1-го рангу 3-ої категорії (07.1997). З 01.2001 р. – секретар правління Національної спілки кінематографістів України (НСКУ).
Член Національної спілки журналістів України (1964 р.) та НСКУ (1997 р.), Почесний член Спілки кабельного телебачення України (1998 р.); академік Телевізійної академії України (12.1996 р.) та Євразійської телевізійної академії (08.2001 р.).
Нагороди: Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1988 р.); 2 медалі (1970 р., 1985 р.), орден “За заслуги” ІІІ ступеня (1998 р.), Почесна Грамота Кабінету Міністрів України (2003 р.). Лауреат Всеукраїнської премії ім. І.Франка в галузі журналістики (06.2001 р.); Національної премії “Телетріумф” за заслуги в розвитку Українського телебачення (06.2003 р).
Творчий доробок: монографії “Телебачення прямого ефіру” (1991 р., співавт.); “Глобальне телебачення” (1992 р.); “Телебачення у законі” (1995 р.); “Українське телебачення: штрихи до портрета” (1995 р.), “Електронний старт телебачення” (1997 р.); двотомник “Телебачення України” (т. І – 1998 р., т. ІІ – 2000 р.); “Міфи і реалії телерадіоефіру” (2001 р.); “Лики і лиця телерадіопростору” (2003 р.); “Радіо і телебачення: від джерел – до космічних висот” (2003 р.). 8 брошур; понад 300 публікацій у журналах, енциклопедіях, наукових збірниках; автор сценаріїв 6 науково-популярних кінофільмів та понад ста телепрограм для Центрального телебачення СРСР, Українського телебачення та місцевих телеканалів (у т.ч. міжнародних телемостів). Голова редакційної ради журналу для медіа-фахівців “Телерадіокур”єр” (з 01.1998 р.). Керівник авторської групи підготовки проекту Закону “Про телебачення і радіомовлення” (04.1991 р. – 12.1993 р.), учасник розробки ще 6 законопроектів у галузі ЗМІ. Заступник голови журі міжнародного “Телекінофоруму”, м. Ялта (з 2000 р.), голова, член журі, керівник оргкомітету десяти міжнародних та всеукраїнських фестивалів і конкурсів телебачення (починаючи з 1992 року). Учасник 14 міжнародних і національних науково-практичних конференцій, симпозіумів з проблем телебачення і радіомовлення (1982-2004 р.р.). Розробник 10-ти спецкурсів і викладач журналістських дисциплін у вищих навчальних закладах м. Києва (1975-2004 р.р.).
(Біографічний довідник “ХТО Є ХТО В УКРАЇНІ”; -К.: Видавництво “К.І.С.”, 2004)

МІФИ І РЕАЛІЇ ТЕЛЕРАДІОЕФІРУ
Автор: Мащенко Іван Гаврилович
“МОВ АЙСБЕРГ В ОКЕАНІ…” (замість прологу)

ВІК “ДОМАШНЬОГО ЕКРАНА”
Скільки років телебаченню
Грааль – відеомагнітофон Ісуса Христа?

ЩО В ІМЕНІ ТВОЄМУ?

ТЕЛЕПРОЕКТИ ХІХ СТОЛІТТЯ

ПОПОВ ЧИ МАРКОНІ?
Цивільний з мінного класу
“Радіокавальєре” з Болоньї
Дослідження на берегах Чорного моря
А слава знайде…

ТЕЛЕФОТ ГРАБОВСЬКОГО (документальна повість)
Портрет на тлі епохи
Від батьківського порога
Найголовніша справа життя
Електронний телеміст
Борис Грабовський проти Мітчела Уілсона

“КОЛЬОРОВИЙ ВІК” ТЕЛЕБАЧЕННЯ

“ГУЛЛІВЕРИ” ЗЕМНИХ СПОРУД
Як київський проект не став Останкінською вежею
Київська телевежа на зріст – друга в Європі
Світовий “клуб телевеж”
Вежі й пожежі

ТРИ КИЇВСЬКІ ТЕЛЕДОМИ
ТБ з “пріоритетами навпаки”
У центрі Хрещатика
Навколо теле-“олівця”

ЧОРНІ ДІРИ “ТОТАЛІТАРНОГО ЕФІРУ”
“Глушилки”
“А що вони там говорять?…”
“Чорний ящик” телерадіо
“Санітарний телекордон”
“Час”, прощавай…
Цидулки – табу

П’ЯТЬ КІЛЕЦЬ ПО ВСІХ ПРОГРАМАХ
Електронні крила Олімпіад
Дороговартісні олімпійські трансляції
Відлуння Московських Ігор

СЮРПРИЗИ КОСМОБАЧЕННЯ
Невидимий лик Селени відкрився… в Євпаторії
“На запилених стежинах далеких планет…”
На борту “Союз”-“Аполлон” зійшлися SECAM і NTSC
Із “Шаттла” – в Україну

ВІДЕОАРТ
Чому посміхається Будда?
Комп’ютер – скульптор
Від телебачення – до телебачення

ЩО НАШЕ ЖИТТЯ?.. – ГРА!
Злети і падіння “КВВ”
“25” – пророкований астрологом вік “Що? Де? Коли?”
ККД паровоза
Мільйон – на кону!
“Великий Брат” та інші
Внутріекранні ристалища
Азарт яким він є

“СТРІНГЕРИ” – ВІЛЬНІ СТРІЛЬЦІ ВІД ЖУРНАЛІСТИКИ
“Кіношний” прообраз
Боєць невидимого фронту
“Стрінгер” чи “штатник”?
“Відеомонах” – самітник
“Стрінгерівський” картель

“НІМЕЦЬКА ХВИЛЯ” НА ХВИЛІ УКРАЇНСЬКІЙ

ВІД “ГКЧП” – ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ
(хроніка серпневих днів 1991-го року через призму телебачення)

СВЯТО НА НАШІЙ ВУЛИЦІ
(історія встановлення Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку)